За лаштунками історії успіху угорського сорго

Ференц Фракас – досвідчений агроном. Навчаючись в Університеті аграрних наук Георгікон у місті Кестхей, він пройшов багато стажувань на аграрних і тваринницьких господарствах в Австрії та в Сполучених Штатах. Від червня 2012 року він керує угорською філією Euralis Semences, яка є лідером на угорському ринку насіння сорго та сої.

Давня культура, яку потрібно відкрити заново

В Угорщині сорго є традиційною і добре знаною культурою, яку використовували по різному (для виробництва віників, на зерно та на фураж). Але ця культура втратила свої позиції через високий вміст танінів у зерні, що обмежував його використання у кормах для тварин. На жаль, попри те, що вже багато років гібриди сорго більше не мають проблем з танінами, упередження щодо цієї культури зберігаються. Інша складність – починаючи від 2000-х років, врожаї червоного і білого зерна сорго, яке вироблялось в Угорщині, експортувалось до Північної Європи для ринку птахівництва, оскільки в країні цей ринок був недоступний.

У 2015 році в угорській філії компанії Euralis ми почали розмірковувати про кліматичні зміни з бажанням запропонувати конкретні рішення нашим партнерам, що працюють в регіонах, які найбільше потерпають від посух. За відсутності зрошення 3 роки з 5 там є неврожайними: продуктивність кукурудзи там дуже низька і її виробництво не достатньо рентабельне. Проаналізувавши ґрунтово-кліматичні дані цих регіонів (які складають від 10 до 15% площ, на яких виробляється кукурудза), ми дійшли висновку, що вони були непридатні для безпечного і рентабельного вирощування кукурудзи. В таких умовах зернове сорго має переваги: його потреба у воді на 30 – 40% нижча, воно менш чутливе до шкідників і більш гнучке щодо дат сівби, а його потенціал врожайності дорівнює показникам кукурудзи і навіть перевищує їх в середньому на 1 – 2 тонни. 2017 рік, який в Угорщині був надзвичайно посушливим, дав новий поштовх для розвитку культури сорго.

Генетика в поєднанні з агрономічним супроводом

Для сільгоспвиробників сорго є культурою новою. Від початку ми вирішили, що його розвиток потрібно супроводжувати агрономічними консультаціями, щоб дати йому всі шанси на успіх. Що ми і й реалізували спільно з нашим партнером Agroszemek Kft, чий експертний рівень є визнаним у галузі. Разом ми «вели за руку» виробників, щоб вони могли уникнути найбільш класичних помилок. Звісно, деякі помилки все ж таки ставались, але у сільгоспвиробників був надійний співрозмовник, щоб радитись, розбиратись і йти вперед. Цей прагматичний підхід дозволив нам мотивувати виробників. Тепер нам залишалось заохотити… переробників.

Зміна позиції переробників щодо зернового сорго

Коли виробництво тільки починало розвиватись і поки воно не було таким значним, як сьогодні, ми розпочали дискусію з промисловцями. Нашою метою було виявити існуючі перепони і розповсюджувати інформацію про нинішні переваги сорго. Щоб їх переконати, нам потрібно було донести до них, що зернове сорго:

1. Не містить ГМО,
2. Практично не має мікотоксинів,
3. Має в середньому на 2 – 3 пункти більше білків, ніж кукурудза (за умови дотримання технології вирощування),
4. Не містить глютену (можливість використання в харчуванні людини),
5. А його вміст танінів наближається до нуля

Нам були потрібні першопроходці. Відомі і авторитетні у галузі підприємства, такі як Tranzit-Ker Zrt, погодились провести досліди в годівлі тварин, щоб розвинути ринок зернового сорго на Північному Заході Угорщини. Переконливі результати цих дослідів викликали зацікавлення зерном сорго у все більшої кількості підприємств-виробників кормів для тварин та розробників рецептур. Згодом підключились такі інтегратори, як KITE Zrt та група BONAFARM. І це був поворотний момент, оскільки без цих учасників сорго не мало б ринків збуту, а без ринків збуту виробляти його марна справа…

Діалог з переробниками фуражного сорго

Тепер ми проводимо таку ж діяльність стосовно фуражного сорго. Дуже легко переконати сільгоспвиробника, який поєднує рослинництво з тваринницьким господарством ВРХ, що за допомогою фуражного сорго він краще убезпечить свій врожай, аніж з кукурудзою. Але також необхідно відповідати на питання, які у нього виникають щодо поживної цінності фуражу. Для цього ми залучили визнаних експертів Сільвію Орош (ÁT Kft.), Естер Галамб (UBM Zrt.) та компанію Vitál-Feed Kft. Завдяки їхній роботі та їхнім професійним оцінкам нам вдається долати упередження, які ще існують стосовно сорго.

Подальший успіх

Після трьох років роботи ми спостерігаємо, що виробники набагато легше розпочинають виробляти сорго. Вони бачать, що при використанні гібридів культура є рентабельною навіть в зонах, які є менш сприятливими для вирощування кукурудзи. Ці виробники отримали середню врожайність у розмірі 7-8 т/Га зернового сорго, а місцями врожайність перевищувала 10 тонн. Нам навіть повідомляли про випадки врожайності у 13 тонн! Цілком досяжним є і мінімальний вміст білку у 10 %.  На сьогоднішній день основним ринком збуту для зернового сорго є тваринництво, але експорт також розвивається. Стосовно фуражного сорго ми теж наоаштовані оптимістично, оскільки аналізи, що проводяться компанією Vitál-Feed та її партнерами щодо поживної цінності сорго, є дуже позитивними. До того ж у компанії Euralis ми переконані, що завдяки тому, що сорго не містить глютену та мікотоксинів, воно також має прекрасне майбутнє у харчуванні людини. Тож ми будемо продовжувати підтримувати розвиток угорського сорго.

Зауважимо, в Угорщині площі під зерновим сорго (які зросли від 10 000 до більш ніж 30 000 Га протягом останніх  4-х років) та під сорго на силос (які зросли з 5000 до 15 000 Га за той самий період), скоріше за все будуть і надалі зростати.