«Я з оптимізмом дивлюся на майбутнє сорго у Франції.»

Жюлі Туссен відкрила для себе сільське господарство, коли писала дисертацію. Відтоді дослідниця вже не полишала цю галузь, захопившись створенням сортів, а згодом і сорго. «Я переконана, що саме завдяки насінню та вибору сортів сільське господарство вже завтра зможе відповісти на нові виклики, які стоять перед ним, і що сорго є культурою майбутнього.» Працюючи в компаніях Semences de Provence та Eurosorgho (перша європейська програма зі створення сортового сорго), вона повністю присвятила себе пошуку цих рішень.

Сорго в наших генах.

Semences de Provence – це насіннєва компанія на Півдні Франції, покликання якої полягає в тому, щоб надавати сільгоспвиробникам сортові рішення, які відповідають їхнім специфічним ґрунтово-кліматичним умовам. Отже, від моменту свого створення вона природним чином зосередила свої дослідження на видах та сортах рослин, що є більш стійкими до посухи і найкраще використовують доступну воду. «Саме так ми стали спеціалізуватись на сорго, яке сьогодні становить 60% нашої діяльності.»

Диверсифікація, урожайність та рентабельність мотивують французьких сільгоспвиробників вирощувати сорго.

Історично у Франції зернове сорго вирощували на Південному Заході, але поява більш ранніх сортів дозволила розширити ареал вирощування на північ: сьогодні площі зернового сорго швидко зростають у Центрально-Західному регіоні. «Мотивація є сильною, але з технічної точки зору сорго вимагає від сільгоспвиробників навчання, зокрема щоб опанувати видалення бур’янів. Там, де до справи долучається місцевий оператор (консультант чи трейдер), площі зростають значно швидше. Така підтримка дозволяє сільгоспвиробнику успішно пройти ознайомчий етап і опанувати технологію вирощування цієї культури, яка багато в чому відрізняється від кукурудзи», стверджує Жюлі Туссен. Крім того, прагнення тваринників надійно забезпечити своє господарство фуражем (одноукісне сорго на силос) та універсальність нових багатоукісних гібридів BMR та PPS високої якості сприяють розвитку сорго як основної культури в деяких галузях тваринництва.

Сорго є не лише хорошим рішенням перед  лицем глобального потепління, джерелом диверсифікації в сівозміні, альтернативною культурою для випадків, коли історичне виробництво стикається зі значними труднощами через погодні умови та розвиток паразитів, воно також забезпечує хорошу рентабельність. «Економічна рентабельність сорго є більш ніж достатньою, зокрема в регіонах без зрошення, які сьогодні регулярно потерпають від посухи. У Франції ціна зернового сорго йде за ціною кукурудзи з відставанням приблизно на 5€. При цьому вартість насіння на гектар є меншою, порівняно з насінням кукурудзи. І якщо для вирощування сорго обов’язково потрібно вносити добрива та видаляти бур’яни, то стартерні добрива, інсектициди та засоби від слимаків не є необхідними. Тож економічної рентабельності легко досягнути. » До того ж, сорго є значно «економнішим» в плані польових робіт: «після сівби та видалення бур’янів вам не доведеться планувати інші роботи до збирання врожаю», підкреслює Жюлі Туссен.

Якщо говорити про урожайність, навіть при значній варіативності (від 20 до 110 ц/га, залежно від погодних умов, ґрунтів і того, наскільки сільгоспвиробники володіють технологією вирощування), вона є радше задовільною. У зернового сорго ці показники коливаються навколо 55 ц/га : 51.2 ц/га у 2019 р., 53 ц/га у 2018 і 57.8 ц/га у 2017 р.*. В одноукісного або багатоукісного сорго ці показники варіюються залежно від гібридів та цілей тваринника (кормові одиниці для виробництва молока, вміст цукрів та крохмалю, урожайність). Існують сорти з високим енергетичним потенціалом, у яких показник кормової одиниці для виробництва молока перевищує 1 і для яких урожайність в сухій речовині становить від 10 до 15 тонн сухої речовини/га. Є також інші сорти, більше спрямовані на виробництво «об’єму», врожайність яких може досягати 20 тонн сухої речовини на гектар. « Ці показники урожайності є приблизними і значно варіюються залежно від погодних та ґрунтових умов», уточнює Жюлі Туссен.

Витривалість, стабільність та життєздатність.

Щодо генетики та якості насіння, незалежно від того, чи ідеться про зерно чи про силос, сільгоспвиробники чекають передовсім витривалих гібридів, стабільної врожайності і хорошої пророщуваності та життєздатності, щоб рослини могли швидко вкрити міжряддя й обмежити потребу у видаленні бур’янів, а також високої стійкості до посухи (ефект «stay green» є характерним практично для всіх гібридів). У більш північних регіонах стійкість до нижчих температур вночі (< 12°C) є важливим критерієм для дуже ранніх гібридів зернового сорго. «І хоча сільгоспвиробники нечасто згадують про стійкість до хвороб та шкідників, слід зазначити, що у Франції сорго дуже рідко піддається значним нападам комах чи грибів.»

Що ж до тваринників, вони обирають гібриди залежно від поживної цінності, вимоги до якої залежать від потреб стада. І не забуваймо про стійкість до вилягання.

Ринки збуту, що розвиваються.

На відміну від фуражного сорго, яке споживається безпосередньо в на господарствах, зернове сорго має різноманітні ринки збуту. Зернове сорго мало використовується для власного споживання (менше 5% французької продукції використовується для власного споживання у птахівництві та свинарстві), головним чином воно призначається для виробництва кормів для худоби (30% продукції). Промислові виробники кормів, які включають сорго у свої рецепти, цінують його за перевагу в ціні та багатство на білки (+1.5% відносно кукурудзи). Цей ринок збуту, що є історичним для Південного Заходу Франції, активно розвивається тепер і в інших виробничих регіонах.

Експорт, зокрема до Іспанії, яка має велику потребу в кормах для птиці, є важливим ринком збуту для французького сорго. Також, як для білого, так і для червоного сорго, розвивається ринок кормів для кімнатних птахів з вищими вимогами до якості та до зовнішнього вигляду (головно у Великій Британії, Бельгії та Голландії). Формуються і інші ринки, що спираються на інновації: харчовий сектор (пиво, борошно…), промислове використання (метанізація, паливо, біоматеріали…). «Сорго відповідає духу нашого часу, і не лише тому, що ця культура економна у споживанні води та хімікатів, але також з точки зору ринків збуту (воно не містить глютену та має низький глікемічний індекс). Я переконана, що воно має багато козирів, щоб розіграти їх у найближчому майбутньому. А оскільки все більше промисловців закуповують сорго, у Франції зараз формується сприятлива система для розвитку цієї культури». Відповідно, посівні площі сорго, що вже кілька років регулярно збільшуються, мають зберегти тенденцію до зростання. І ми розуміємо оптимізм Жюлі Туссен щодо майбутнього сорго у Франції.

* (джерело: сільськогосподарські видання)